Сходознавство_№ 35-36.pdf

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. КРИМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

БІБЛІОТЕЧКА ЖУРНАЛУ “СХІДНИЙ СВІТ”

СХОДОЗНАВСТВО

35-36

Київ – 2006

Затверджено до друку вченою радою Інституту сходознавства

ім. А. Кримського НАН України 26.12.2006 (протокол № 6)

Головний редактор

Л. В. Матвєєва, д.і.н.

Редакційна колегія:

О. І. Айбабін, д.і.н.; І. П. Білецька, д.ф.н., проф.; І. П. Бондаренко,

д.ф.н., проф.; О. Б. Бубенок, к.і.н.; В. А. Бушаков, д.ф.н.; О. Б. Головко,

к.і.н.; Я. Р. Дашкевич, д.і.н., проф.; В. О. Кіктенко, к.і.н.;

Л. О. Лещенко, д.і.н., проф.; О. Д. Огнєва, к.і.н.; В. С. Рибалкін,

д.ф.н., проф.; В. В. Седнєв, к.і.н., проф.; О. В. Сухобоков, д.і.н.;

К. М. Тищенко, д.ф.н., проф.; В. Б. Урусов, к.і.н.; О. О. Хамрай, к.ф.н.;

Б. П. Яценко, д.г.н., проф.

(Склад редколегії затверджено вченою радою

Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України 22.06.2006)

Відповідальний секретар

Д. А. Радівілов, к.і.н.

Комп’ютерна верстка

В. В. Приймаченко

Адреса редакції:

01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4

Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України

к. 205, тел./факс 279-1593

Свідоцтво про державну реєстрацію

КІ №272 від 23.02.1998 р.

e-mail:

instkrymsk@gmail.com

ISSN 1682-671X

ім. А. Кримського НАН України, 2006

ЕЛЕМЕНТи СиМвОЛІЗМУ У ТвОРЧОСТІ

ЯСУНАРІ КАвАБАТА

Аністратенко Л. С.

Проблема класифікації творів Я. Кавабата за літературним

напрямом лишається досі не вирішеною. Незважаючи на давно

поставлений „штамп неосенсуаліста”, далеко не всі твори пись-

менника можна зарахувати до цього літературного напряму, бо

неосенсуалізму були притаманні заперечення символів, рідної

мови, естетизму, високих ідей і класики, проте саме цими якос-

тями вирізняються найвизначніші твори Ясунарі Кавабата – такі,

як „Тисяча журавлів”, „Країна снігу”, „Давня столиця” та „Стогін

гори”. Тому постає питання про уточнення літературного напря-

му творчости Я. Кавабата. Для визначення літературного напря-

му письменника, у творчості якого знайшла своє відображення

сутність японської душі і в яких є маса суто японських реалій,

необхідно, крім напрацювань з теорії літератури, задіяти ще й

здобутки культурології, історії, міфології, герменевтики тощо.

Небачений прогрес техніки, що порушив традиційний плин

життя, землетрус у Токіо 1923 р. створили настрій безвихіднос-

ті [Рехо 1977, 82 ; 新修日本文学史 1990, 150 ], що знайшло своє

відображення в літературі як новий напрям неосенсуалізму. Як

зазначають автори монографії „Історія японської літератури”,

неосенсуалізм виник на противагу пролетарській літературі (プ

ロレタリア文学) [新修日本文学史 1990, 147 ]. До представни-

ків цього напряму належать Йокоміцу Рііті, Кікуті Кан, а також

Катаока Теппей, Накагава Йоті, Фудзівара Такео тощо [Чегодарь

2004, 148 ], кумирами яких були західні модерністи – Пруст та

Джойс [Федоренко 1975, 7 ; Рехо 1977, 83 ] . Серед письменни-

ків школи неосенсуалізму Я. Кавабата найбільше спілкувався

з Кікуті Каном та Йокоміцу Рііті [Японская новелла 2003, 15 ].

Згодом представники неосенсуалізму почали називати себе „шко-

лою нового літературного мистецтва”, потім – „неопсихологами”

[Японская новелла 2003, 15 ].

Засновник японського неосенсуалізму Йокоміцу Рііті заявляв

про свою відмову від реалізму, вважаючи цінним лише суб’єктив-

не сприйняття світу, бо „лише суб’єктивне відчуття, – твердить

він, – здатне проникнути в суть речей” [Рехо 1977, 82 ]. На думку

неосенсуалістів, завдання художника є простою реєстрацією вну-

трішніх станів індивіда [Рехо 1977, 82–83 ].

На відміну від неосенсуалістів, у символістів високі ідеї та

естетика були одним із засобів самопізнання. Основною ри-

сою європейського символізму є те, що конкретний художній

образ перетворюється на багатозначний символ [Галич 2001,

401 ]. Саме символ є фундаментом цього літературного напрям-

ку. Символічний образ є завжди багатозначним [Хализев 1991;

Галич 2001; ЛЭТП 2003]. Символісти не зацікавлені у відтворен-

ні реальної дійсності, конкретного та предметного світу, у про-

сторовому зображенні фактів повсякдення [ЛЭС 1987, 379; Галич

2001, 403 ]. Представники цього напряму прагнули до надсучасної

ідеальної сутності світу, його трансцендентної краси [ЛЭС 1987,

379–380 ; ЛЭТП 2003, 981 ]. Втім, конкретні й буденні предмети

та явища не відкидаються символістами цілком. Крізь них вони

завжди бачать дещо незвичайне, містичне, непізнаванне [Галич

2001, 403 ]. Згадаймо повість Я. Кавабата „Тисяча журавлів’’, де

крізь дійство чайної церемонії проглядається глибинний зміст

та символізм японської естетики, зрозумілий лише обмеженому

колу читачів. Автори „Литературного энциклопедического слова-

ря’’ наголошують на зверненні символістів до давнього та серед-

ньовічного мистецтва [ЛЭС 1987, 379 ].

Японський різновид символізму поєднав традиції французь-

кого та англійського символізму із національними літературними

традиціями. Езотерична доктрина французького символізму, про-

голошена Стефаном Малларме у статті „Таємниця в поезії”, пере-

гукується з інтуїтивістськими теоріями дзен-буддизму, які лежали

в основі традиційної далекосхідної естетики [Долин 1990, 23–24 ].

С. Малларме бачив ідеал у поняттях Небуття, Ніщо, які є дотич-

ними до ряду положень буддійської метафізики. Французький

письменник закликав до культу Замовчування, Паузи [Долин

1990, 24 ], що притаманно і творам Я. Кавабата. На думку відомого

символіста Камбара Аріаке, естетичній категорії юген у більшій

чи меншій мірі відповідає категорія „таємничого” у С. Малларме.

О. Долін звертає увагу на тезу засновника японського символіз-

му Уеда Бін, який зазначає, що використання символів у поезії,

звичайно, не новий винахід – воно старе, як світ, однак свідоме

використання символів як головної характерної особливості вір-

шотворення почалося лише років двадцять тому в новій фран-

цузькій поезії [Долин 1990, 31 ]. Тобто саме свідоме використання

символів відрізняє поезію класичних японських жанрів від поезії

поетів-символістів ХХ століття. Отже, типовими особливостями

японського символізму є використання національних символів,

вишуканих естетичних ідей, а також класичного стилю бунго та

архаїчних ієрогліфів, пауз і замовчувань тощо.

Нерозривний зв’язок Я. Кавабата з класичною японською лі-

тературою та традиційні естетичні погляди Я. Кавабата давно

доведені [Рехо 1977; Чегодарь 2004], а от наявність символів у

його творах ще варто пошукати, що, власне, є одним із завдань

розвідки.

З огляду на те, що „Тисяча журавлів”, „Давня столиця”, „Стогін

гори” та „Країна снігу” натхненні високою ідеєю, а саме ідеєю

збереження давніх традицій та ідеєю пошуку витонченої япон-

ської краси, – було б помилкою говорити, що згадані твори, як і

оповідання раннього періоду творчості Я. Кавабата, були написа-

ні в неосенсуалістичній манері, оскільки представники цього на-

пряму різко виступали проти японського естетизму та всього кла-

сичного. Так, відомий неосенсуаліст Йокоміцу Рііті закликав до

смертельної боротьби з рідною мовою заради створення небаче-

ного літературного напряму, маючи на меті створення нового об-

разу епохи [Федоренко 1975, 8 ; Рехо 1977, 83 ]. Проте Я. Кавабата,

на нашу думку, становить виняток із цього правила, оскільки він

був „білою вороною’’ свого часу, тобто не підтримував тогочасних

мілітаристських настроїв співвітчизників; натомість Я. Кавабата

захоплювався класичними творами: „Під час війни при тьмяному

світлі лампи я продовжував читати „Гендзі моногатарі”. Це було

моїм протестом проти духу часу” [Федоренко 1986, 575 ].

У монографіях з історії японської літератури [新編日本文学史

1987; 新修日本文学史 1990; 日本文学史 1991] твори Я. Кавабата

класифікують як неосенсуалістичні. Відомий японознавець

Дональд Кін, говорячи про сучасну японську літературу, зга-

дує двох неосенсуалістів – Йокоміцу Рііті (Тосікідзу) та Ясунарі

Кавабата [Modern Japanese... 1956, 26–27 ]. Із думкою Д. Кіна по-

годжуються й російські дослідники, проте вони зазначають, що

Я. Кавабата, на відміну від Й. Рііті, стояв дещо осторонь від нео-

сенсуалізму . Зокрема, К. Рехо, Н. Чегодарь, Ідзу Тосіхіно, Кусабе

Норікадзу, Коно Тосіро, Сімада Йосіко, Юті Місако відносять до

неосенсуалізму лише ранні твори письменника [Идзу 1961; Рехо

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: