Сходознавство_№ 45-46.pdf

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. Ю. КРИМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

СХОДОЗНАВСТВО

45-46

Київ – 2009

Затверджено до друку вченою радою Інституту сходознавства

ім. А. Ю. Кримського НАН України 11.12.2008 (протокол № 6)

Головний редактор

д.і.н., проф. Л. В. Матвєєва

Редакційна колегія:

О. І. Айбабін, д.і.н.; І. П. Білецька, д.ф.н., проф.; І. П. Бондаренко,

д.ф.н., проф.; О. Б. Бубенок, д.і.н.; В. А. Бушаков, д.ф.н.; О. Б. Головко,

д.і.н.; Я. Р. Дашкевич, д.і.н., проф.; В. О. Кіктенко, к.і.н.;

Л. О. Лещенко, д.і.н., проф.; О. С. Мавріна, к.і.н.;

О. Д. Огнєва, к.і.н.; І. В. Отрощенко, д.і.н.;

В. С. Рибалкін, д.ф.н., проф.; К. М. Тищенко, д.ф.н., проф.;

В. Б. Урусов, к.і.н.; О. О. Хамрай, к.ф.н.;

Б. П. Яценко, д.г.н., проф.

(Склад редколегії затверджено вченою радою

Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України 27.12.2007)

Відповідальний секретар Д. А. Радівілов, к.і.н.

Літературний редактор О. В. Голуб

Коректор Я. Є. Ленго

Комп’ютерне макетування В. В. Шлягін

Адреса редакції:

01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

к. 205, тел./факс 278-76-52

Свідоцтво про державну реєстрацію

КІ №272 від 23.02.1998 р.

e-mail: skhodoznavstvo@gmail.com

1-а сторінка обкл.: соборна мечеть у м. Путраджайя (Малайзія). Зведена

у 1997 – 1999 рр.

ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2008

ISSN 1682-671X

КОРЕЙСЬКЕ ПиТАННЯ в КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОї

ПОЛІТиКи ЯПОНІї

Кан Ден Сік

Відносини між Кореєю та Японією з давніх часів були непро-

стими і на сьогодні залишаються складними. З історії відомо,

що відносини Кореї та Японії були не зовсім добросусідськими,

оскільки Японія не раз вторгалася на Корейський півострів.

Південнокорейський учений Кім Хак Дюн у книзі “Політика

об’єднання Кореї” пише, що вирішення питання об’єднання Кореї

перебуває в залежності від політичного курсу Японії. [Кім Хак

Джун 1987, 4–5 ] На його думку, мирне співіснування двох час-

тин Кореї, запобігання можливого конфлікту на півострові, який

неминуче втяг би і Японію, відповідає інтересам Японії. Курс

Токіо – це статус-кво на Корейському півострові та забезпечення

безпеки. Японія не вірить у можливість об’єднання у найближ-

чому майбутньому, тому прагне підтримати мир між Північчю та

Півднем. Але при цьому Японія виступає за перебування амери-

канських військ у Кореї, щоб запобігати переозброєння Японії.

Протягом останньої чверті ХІХ століття Японію стримували

Китай та Росія [Латышев 2004, 302 ], при цьому всі три держави

прагнули встановити контроль над Кореєю, що дозволяло системі

субрегіональних відносин зберігати баланс. На початку ХХ сто-

ліття геополітична рівновага була порушена російсько-японською

та китайсько-японською війнами, результат яких дозволив Японії

в 1910 році анексувати Корею та позбавити її незалежності.

Колоніальне панування Японії продовжувалося до 1945 року

і залишило багато негативних наслідків у відносинах двох кра-

їн. Так, Президент Ро Му Хьон у своєму зверненні з нагоди 86-

ої річниці Першоберезневого Руху за незалежність сказав: “У

цьому році ми святкуємо 40-річчя встановлення дипломатичних

відносин між Кореєю та Японією. З одного боку, відкриття до-

кументів, пов’язаних з договором про відновлення дипломатич-

них відносин, підняло знову старі невирішені проблеми, які ще

треба буде вирішувати, і це знову загострило ситуацію. З іншого

боку, було досягнуто значного прогресу в корейсько-японських

відносинах з юридичної та політичної точки зору”. В 1995 році

прем’єр-міністр Японії виступив із засудженням минулого та

приніс офіційні вибачення, а в 1998 році Президент Кореї Кім

Де Джун та прем’єр-міністр Японії Обучі проголосили початок

нового корейсько-японського партнерства.

Знаменно також і те, що зближення Японії та Китаю спри-

чинило помітні зміни в японській позиції щодо корейської про-

блеми. Японія переглянула свій курс стосовно Північної Кореї –

близького союзника Китаю. Але, тим не менш, формула “сенкай

бунрі”, тобто відділення економіки від політики, навряд чи буде

застосована до двох частин Кореї так само, як вона функціонує

щодо Пекіна та Тайбея. Японія, скоріш за все, зробить акцент на

збереженні статус-кво шляхом дипломатії рівної віддаленості, що

базується на визнанні двох Корей.

Японія історично завжди прагнула до контролю над Кореєю,

але сьогодні її мета – зберегти Корейський півострів нейтраль-

ним, інакше це б загрожувало безпеці країни. Таким чином, за-

вданням Японії є підтримка стану миру в Кореї, щоб уникнути

ризику відновлення конфлікту та безпосереднього втягнення в

нього самої Японії. При цьому Японія не хоче перемоги кому-

ністів у Кореї, оскільки в цьому випадку треба було б перегляну-

ти свої позиції у військових справах: “Японія, безумовно, надає

перевагу об’єднаній не комуністичній Кореї, але за умови від-

сутності ризику конфлікту або наростання російсько-китайських

контрзаходів” [Strategic assessment … 1995, 111 ].

З висловлювань американських, південнокорейських політоло-

гів можна зробити висновок щодо нинішнього зовнішньополітич-

ного курсу Токіо на Корейському півострові, а саме: перетворити

Південну Корею на надійну буферну зону, включити Південну

Корею у спільну зону оборони, а також у зону економічного

співробітництва. Але справжніх стратегічних задумів Японія не

розкриває. Звичайно, викликає великі сумніви і теза про те, що

Японія хотіла б бачити Корею об’єднаною некомуністичною кра-

їною, оскільки сьогодні існують досить гострі економічні проти-

річчя між Токіо та Сеулом [Кан Ден Сік 2006, 36–45 ].

Таким чином, очевидно, що Токіо зацікавлений у стабілізації

обстановки на Корейському півострові і у продовженні мирних

переговорів, у тому числі й шестисторонніх, тому що в цьому

Японія вбачає зростання шансів до встановлення кінцевого миру

в Кореї і фактор, що сприяє забезпеченню безпеки самої Японії.

Японія, яка бачить себе політичною державою ΧΧΙ століття,

налагоджує свої відносини з Північною Кореєю та прагне до вста-

новлення дипломатичних стосунків, чим у зовнішньополітично-

му плані остаточно вирішити післявоєнні питання і забезпечити

собі стратегічну базу на території Північної Кореї, необхідну для

просування на азіатський континент, Сибір.

Японська політика стосовно Півночі вписується в загальну

систему сумісних дій між США, Республікою Корея, Японією та

гармонічно поєднується із зусиллями Півночі та Півдня, Півночі

та США по налагодженню відносин в короткостроковому плані.

Але в середньо- і довгостроковому плані Японія має намір по-

силити свій вплив не тільки на півострові, й у ПСА в цілому, на

розвиток східного узбережжя, на вихід на континент.

США історично, більше ста років, проводили політику в ПСА

в тісному співробітництві з Японією. В цьому плані США продо-

вжують сприяти посиленню впливу Японії на Корейському пів-

острові. США виявляють найбільш доброзичливе ставлення до

Японії з-поміж усіх чотирьох активних гравців простору ПСА.

Дискримінація з боку США по відношенню до Кореї помітна.

Наприклад, у середині 1970-х років, США зірвали план самообо-

рони президента Пак Чжон Хі, що передбачав розробку ядерної

та ракетної зброї, а в 1991 році відмовили в самостійній пере-

робці ядерних відходів. У той самий час США ще в 1950-ті роки

надали Японії не тільки право переробки ядерних відходів, але й

право володіти збагаченим ураном, достатнім для виробництва

сотні ядерних боєголовок.

Якщо адміністрація Клінтона докладала зусилля для нормалі-

зації відносин з Китаєм, щоб призупинити гонку озброєння між

Китаєм та Японією з метою встановлення балансу сил в ПСА, то

адміністрація Буша в своїй політиці щодо ПСА висуває на пер-

ший план Японію.

Передусім, США спонукають Японію до участі в плані систе-

ми протиракетної оборони, до посилення самооборони Японії, що

не може не непокоїти Китай і Корею. Зокрема, після подій 11 ве-

ресня Японія направила до Індійського океану конвойні кораблі,

тральщики, транспортні кораблі, що знаходяться у підпорядкуван-

ні Національних морських сил самооборони, а в грудні 2002 року

був військовий корабель. Японія також направила військові загони

до Іраку. Японські офіційні кола відкрито не тільки наполягають

на праві на самооборону, демонструють своє прагнення до наро-

щування військової та політичної сили. Крім того, США заявляють

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: